Згідно пункту 8 частини 6 статті 183-2 КАС України у постановах по справах, розглянутих у порядку скороченого провадження, до яких згідно пункту 2 частини 1 тієї ж статті, суди зобов'язані зазначати «обов'язок відповідача виконати постанову негайно». Це значить, що виплати за такими постановами судів ПФУ повинен робити з дня їх отримання, незалежно від того, оскаржить він їх чи ні. 

Але по травень 2011 року у Кривому Розі серед суддів була поширена практика не писати в постановах, що вони негайні до виконання. Це робилось для того, аби позивачі (діти війни і чорнобильці) не дочекались виплат за отриманими постановами судів. Управління ПФУ одразу на ці постанови подавали до суду апеляційні скарги і відмовлялись виконувати постанови як такі, що не вступили в законну силу. Розгляд апеляційних справ, що надійшли до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у квітні – травні 2011 року призначено на серпень – листопад 2012 року. 

Скоріш за все, судді разом з керівниками місцевих управлінь ПФУ сподівались і сподіваються на те, що частина позивачів не доживе до отримання грошей від ПФУ за рішеннями судів. І ми знаємо, що дехто не дожив навіть до цього дня. 

Проводячи роз'яснювальну роботу серед наших учасників, у травні наша організація спромоглася «умовити» суддів виконувати пункт 8 частини 6 статті 183-2 КАС України. 

Але, починаючи з другої половини вересня, суди знову стали діяти всупереч вимогам вказаної процесуальної норми. Так у резолютивній частині своїх постанов суди замість зазначення, що постанова є негайною до виконання відповідачем, почали посилатись на частину 1 статті 256 КАС України та звертати ці постанови до негайного виконання в межах платежів за один місяць. Інакше кажучи, тепер позивачу ПФУ виплатить негайно за постановою лише місячний платіж, а решту суми треба буде чекати, доки не буде розглянута апеляційна скарга ПФУ. У Дніпропетровськім апеляційнім адміністративнім суді на кінець вересня було апеляційних справ понад 120 тисяч. Коли їх усі розглянуть невідомо. 

Чи правомірні такі дії суддів? Звичайно, ні! І ось чому. 

Судді не беруть до уваги, що крім «присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів – у межах суми стягнення за один місяць» згідно пункт1 частини 1 статті 256 КАС України, без зазначення жодних часових обмежень абзацом 9 частини 1 тієї ж статті визначено, що «негайно також виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження», щодо яких у сттях 183-2 і 256 КАС України жодних часових обмежень не зазначено. 

У мотивувальній частині своїх постанов судді іноді посилаються на Лист Вищого адміністративного суду України №1302/11/13-11 від 19.08.2011 р., який має, до речі, лише рекомендаційний характер. Проте судді не беруть до уваги, що частина 1 статті 256 КАС України розділяє постанови, які негайного виконуються в межах платежів за один місяць (пункт перший), і постанови, прийняті у скороченому провадженні (абзац дев'ятий). 

Судді не беруть до уваги, що абзац 1 та пункт 1 частини 1 статті 256 КАС України не містять жодних посилань на постанови, прийняті у скороченому провадженні. Натомість посилання на постанови, зазначені у пункті 2 частини 1 статті 183-2 КАС України та прийняті у скороченому провадженні, є в абзаці 9 частини 1 статті 256 КАС України. 

Таким чином, застосування пункту 1 частини 1 статті 256 КАС України при винесенні постанов у справах, зазначених у пункті 2 частини 1 статті 183-2 КАС України, як рекомендовано у Листі Вищого адміністративного суду України №1302/11/13-11 від 19.08.2011 р. є неправомірним. 

Цікаво, чи проводять голови судів пояснювальну роботу із своїми колегами щодо необхідності дотримуватись норм процесуального права і можливої кримінальної відповідальності за незаконні судові рішення?